Грані жіночності Ірини Дугінець

Грані жіночності Ірини Дугінець

Тіфлокометар: на фото новорічна атмосфера, жінка у рожевій сукні, біля прикрашеної ялинки, із щасливою посмішкою приймає подарунки

Про що можуть розмовляти дві жінки, сидячи у затишній кухні за чашкою ароматного зеленого чаю? Про жінок та чоловіків. Про те, як будувати відносини: із чоловіками, дітьми, з навколишнім простором і з собою коханою.

Моя співрозмовниця – Ірина Дугінець, вона 33 роки щаслива в шлюбі, виростила двох прекрасних дочок. Я не стала питати цю жінку про вік. Питання не доречне, і не тому, що стримують правила пристойності. Відповідь я знайшла в її очах. Вони випромінюють нескінченну молодість, енергію та оптимізм.

Ірина Дугінець – психолог, фахівець із розвитку сімейних відносин, автор та ведуча тренерка  проектів «Грані жіночності», «Клуб 12», «Моє життя з чистого аркуша» і безлічі інших. Вона будує своє життя за фазами місяця. Вірить в знаки, і щиро раділа, коли з моїм приходом виявила у себе вдома біле пір’ячко, яке, за її словами, символізує приємні поновлення у житті.

Грані жіночності Ірини Дугінець

Тіфлокометар: Ірина Дугінець, у вечірній сукні, сидить на розкішному білому дивані. На шиї нитка із перлин. Жінка посміхається очима та душею

Про баланс жіночого та чоловічого начал

 На початку шляху будь-яка жінка хоче міцно стати на ноги. Це природне бажання – не залежати. Спочатку від батьківської опіки. Потім від чоловіків, тому що горезвісні «золоті гори», згодом  перетворюються у «пустелю невиконаних обіцянок». Жінка закривається, розуміючи, що розраховувати вона може тільки на себе, та починає будувати свій незалежний матеріальний світ. У цей період вона думає: «Ось встану міцно на ноги, а потім почну будувати особисте життя». Успішний бізнес, стрімка кар’єра затягують, жінка заграється. Бізнесом у жінок управляє «внутрішній чоловік», який відповідає за силу волі, логіку, пунктуальність, виваженість кроків, тощо, без чого важко втриматися на плаву у жорсткому світі бізнесу. І чим грандіозніше успіхи, тим сильніше в жінці розростається чоловіче начало, яке пригнічує «внутрішню жінку». Тут дуже важливо дотримуватися балансу жіночого та чоловічого.

«Треба» – це чоловіче, а «хочу» – це жіноче. Чи помічали ви, що багато жінок забороняють собі бажати, відкладають на потім приємні дрібниці, які незрозумілі чоловікам, але так радують жінок.

Складно бути 100% жінкою, можуть затоптати, прогнути, як співав Макаревич, під мінливий світ. Єдине, про що ми забуваємо, що гнучкість – це природний стан жінки. Порівняйте вербу, жіноче дерево, й дуб, символ чоловічого начала, яку гілку легше зламати? Якщо дотримуватися балансу між чоловічою силою та жіночою гнучкістю, можна досягти вищого пілотажу, коли жінка успішна в бізнесі та щаслива в особистому житті.

Я зрозуміла, що у певні періоди життя, в жінкі на поверхню виходить хтось один. Якщо виникають матеріальні труднощі, а вони бувають у всіх, то «внутрішній чоловік» бере кермо влади. Коли потрібно створити затишок або реалізувати свої «хочу» – це «внутрішня жінка». Тому, завжди потрібно прагнути до балансу. У моєму житті був період, коли я 10 років працювала головним бухгалтером. Я добре знаю, що таке баланс. Я все розкладала по полицях, а якщо бухгалтерський баланс не сходився до копійчини, я сиділа до ночі та шукала. Так і в житті – баланс повинен зійтися. Я, на своїх заняттях, допомагаю дівчатам знаходити слабкі місця й направляти туди свою енергію.

Про те, як змусити чоловіка «піднятися з канапи»

Жінки часто заграються своєю любов’ю. Для нас природно розчинятися у чоловіках. На початку відносин ми їх закохуємо, намагаємося оточити турботою і увагою. Нам це в радість. Дуже часто ми не помічаємо мить, коли чоловік починає сприймати нашу любов як належне, перестає звертати увагу на сімейні питання, перекладаючи відповідальність на жінку.

Перед тим, як звинувачувати чоловіка в тому, що він «лежить на канапі», пригадайте, що ви поклали його туди власними руками.

 У моєму житті був випадок, коли мій чоловік перестав вносити гроші у сімейний бюджет. Ні, він не лежав на канапі, в прямому сенсі. Він працював та й дуже добре заробляв, просто, в якийсь момент чоловік перестав віддавати гроші в сім’ю, а вкладав їх у розвиток свого бізнесу. Все почалося з того, що ми із чоловіком одночасно почали розвивати бізнеси, він свій, а я свій. Він вкладав у свій бізнес усі гроші, які в нього були, нарощував оберти. У мене теж росли обороти, але, крім бізнесу, я ще була відповідальна за сім’ю, одягнути дитину, погодувати чоловіка та ін. Мене так виховали, що я жінка, тому я й повинна про це дбати. Помилка була в тому, що я, мовчки, брала свої гроші, йшла на базар, купувала продукти, готувала їжу, а мій чоловік спокійно це все їв, не думаючи, звідки це все взялося. Коли я отямилася, виявилося, що я не тільки розвиваю бізнес, годую родину, я ще й вкладаю гроші в бізнес чоловіка. Ми прожили так більше двох років. Уявіть, що багато сімей живуть так постійно. Коли я усвідомила, що відбувається – мені стало моторошно. І я зрозуміла, що необхідно відкинути колесо назад. Я виходила заміж за хлопця, який мене любив, обіцяв піклуватися про мене. Я сама, своїми руками, своєю так званою любов’ю, перетворила його на споживача. Що робити? Скандал – це не вихід. За скандалом, як правило, настає роставання, а я щіро хотіла зберегти відносини. Але ми загралися в відстоювання власної правоти. На кшталт, мій перший чоловік знайшов собі іншу жінку – яка теж будувала бізнес й годувала сім’ю. А я зустріла іншу людину та пообіцяла собі, що більше не буду повторювати власних помилок – занадто дорого вони коштують.

В цілому, я заміжня із 1986 року, тобто вже 33 роки. Офіційна перерва між браками складає – 1 день. Коли перший чоловік від мене пішов – ми не відразу розлучилися. А коли я вирішила виходити заміж вдруге – нас заочно розлучили 13 грудня, 14 грудня ми з другим чоловіком подали заяву, а одружили нас – 15 грудня. З другим чоловіком ми разом вже 23 роки.

Було складно зламати свого «внутрішнього чоловіка», який хотів панувати та все контролювати, але ми змогли розставити пріоритети й домовилися. Жінка повинна навчитися позначати межу, ставити себе на перше місце, і це не про егоїзм. Це питання самозбереження. Розчиняючись в інших людях, ми ризикуємо втратити себе, витратити час та сили на чужі, непотрібні нам, бажання.

Грані жіночності Ірини Дугінець

Тіфлокоментар: на фото Ірина у садку. Присівши біля куща троянд, вона нюхає квіти

Про дочок

Я власне пройшла довгий шлях становлення в бізнесі. Крім того, у мене двоє дітей. Був період, коли я піднімала дочок. Спочатку старшу, потім молодшу, у них різниця 9,5 років. В цілому, ми з чоловіком «ходили до школи» 22 роки. Старша вже заміжня, у неї своя сім’я. Молодша – живе окремо, але поки не поспішає виходити заміж таі народжувати дітей.

Сьогодні, я багато чому вчуся у своїх дівчат. У нас чудова молодь, вони вміють швидко знаходити рішення, які наше покоління шукало багато років. Якщо зараз брати приклад з молоді, то можна навчитися легко пристосовуватися до різних життєвих обставин. Якщо для нас було важливо мати свій будинок, соціальний статус «заміжньої» жінки, постійну роботу, тобто бути прив’язаними до якогось місця, до думки оточуючих, то для них важливіше внутрішній комфорт. Вони не бояться осуду, намагаються будувати відносини, не поспішають створювати сім’ї та народжувати дітей. Не лізуть у матеріальні грати.

Ми з чоловіком чітко розуміємо, що до 18 років – це наші діти, а після 18 – це наші гості. Дуже близькі та рідні, але вони гості. Безумовно, ми допомагаємо, і грошима, і порадами, але, ми не можемо вирішувати за них їхні проблеми. Та й вони, якщо чесно, нам цього і не дозволяють.

Про астрологію, фази місяця ти мапи бажань

Захоплюючись астрологією, я відстежила певну закономірність межу тим, що відбувається із жінками в періоди молодого та повного місяця. Наприклад, в повний місяць, зазвичай, загострюються емоції, можуть відбуватися скандали, сплески дратівливості, навіть якщо й немає видимого приводу.

Хочемо ми цього чи ні, знаємо ми це, чи не знаємо – кожна жінка, її стан і настрій, залежать від фаз місяця. Це факт. Місяць – це друга мама будь-якої жінки. Але, не всі жінки дивляться на фази місяця, обчислюють сприятливі та несприятливі дні, ходять в баню або в перукарню за місячним календарем. Особисто я йшла до цього багато років.

Одне з моїх ключових вправ на «мапі бажань», коли ми з дівчатками прописуємо 100 моїх бажань. Насправді, це складно. Потрібно максимально зосередитися. Далі, я даю кожній по два аркуші паперу, де на одному написано «хочу», а на іншому «треба», це допомагає нам відстежити наші справжні бажання. У підсумку, із 100 бажань залишається половина, а то й менше.

Про жіночі посиденьки

Коли я стала проводити майстер-класи з рукоділля, це було, в першу чергу, для мого розвитку. Мій мозок дуже логічний. Як усі козероги, я звикла міцно стояти на ногах й дуже раціонально розглядати своє життя. Мій «внутрішній чоловік» не дозволяє розслаблятися (сміється). Мені постійно потрібно підтягувати жіноче начало. Мій курс «Грані жіночності» про це. Я, як барон Мюнхаузен з болота, витягала за волосся свою жіночність. Наодинці було дуже страшно, то я і зібрала колектив однодумців.

Для кожної жінки дуже важливо проводити час з подругами. У проекті «Клуб 12», я збираю різні групи за інтересами. Не важливо, ми вишиваємо, ходимо у театр, кафе, баню або подорожуємо, головне, щоб усім було комфортно та весело. Ми наповнюємо одна одну творчою, позитивною, жіночою енергією.

Грані жіночності Ірини Дугінець

Тіфлокоментар: на фото Ірина у компанії молодих дівчат. Шість жінок стоять в рядочок, босоніж на килимі. Вони посміхаються й позують фотографу.

Про любов до себе та проблему зайвої ваги

Проблема зайвої ваги для мене є наріжний камінь, як в цій ситуації полюбити себе? Балувати себе солодощами або виснажувати дієтами?

Знаєте, я з дитинства люблю солодке. Жахлива звичка заїдати стрес. Коли трапляються неприємності, я веду себе в улюблене кафе та балую солодощами. І щоб не говорили дієтологи, я впевнена, що повинна себе пожаліти, відновити емоційний фон. Як цим не нашкодити собі, своєму здоров’ю, фігурі, для мене велике питання. Тут ми знову підходимо до того, що потрібно шукати компроміс, дотримуватися балансу. Я не відмовляю собі у задоволенні з’їсти тістечко або шматочок торта, коли є настрій та натхнення. Я навчилася не картати себе за це. Я усвідомлюю, що це лише надлишкові калорії, які можна скинути, прогулявшись  5-10 км зі скандинавськими палицями.

Я постійно борюся з собою. Вісім місяців тому, в черговий раз, прийняла рішення скинути зайві кілограми. Сіла на дієту, посилила фізичні навантаження, у результаті скинула 10 кілограм, правда, потім набрала 3,5 (посміхається). Я кожен день веду діалог сама із собою. Шукаю компроміси, наприклад, замінила шоколадні цукерки желейними. Я домовляюся з простором, прислухаюся до себе. Моє харчування – це теж про любов до мене, до мого організму.

 Я завжди кажу жінкам – любите себе, шукайте свій шлях, слухайте свій організм, реалізовуйте свої амбіції та власні бажання. Хочете будувати бізнес – будуйте, хочете бути дружиною і матір’ю – прекрасний вибір, хочете займатися творчістю – творіть. Якщо встигаєте у різних напрямках – це відмінно. Відкривайте в собі нові грані,та нікому не дозволяйте себе зламати.

Написала – Катерина Орел

Фото з архіву Ірини Дугінець

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *