Як мамі, яка не бачить, зрозуміти, чим зайнятий її піврічний малюк

піврічний малюк

Тіфлокоментар. На фото зображено ліжко, на якому лежить немовля. По периметру ліжка викладено захист великими подушками і бортами ліжка. З чотирьох сторін від дитини розташовані різноманітні іграшки, які видають різний звук.

Я не знаю статистики та правил поведінки незрячих батьків з дітьми, тому лише ділюся власним досвідом. У мого сина кілька своїх місць в нашій квартирі: пеленальний столик, ліжечко, коляска і батьківський диван.

На столику, Андрюша ніколи сам не буває.

У візку його теж надовго вже не можна залишати без нагляду, оскільки малюк успішно сідати, визирає з-за борту і радісно кричить.

До речі, ці щасливі звуки один з вірних сигналів, що Андрійко в колясці вже не лежить, а сидить і, мені терміново потрібно його підстрахувати, оскільки він тут же намагається встати на ніжки і вибратися назовні.

Ліжечко своє мій син якось не дуже жалує, тоднак у вигляді великої ласки може провести там півгодинки, поки мама прибере ліжко і трохи наведе порядок в кімнаті.

Найулюбленіша Андрюшина територія – це батьківський диван. На його думку, він досить великий для повзання на короткі дистанції, на ньому може розміститися багато іграшок, і великі, і маленькі, можна укласти поруч маму і тата, можна стягувати предмети з широких підлокітників, підійматися на подушки і буцати головою спинку.

Загалом, на дивані куди цікавіше проводити час. Користуючись прихильним Андрюшиним настроєм, я, обклавши край подушками, займаюся своїми справами.

Щоб мені на відстані було зрозуміло, в який бік попрямував Андрійко, розкладаю іграшки по різних кутах дивана. Наприклад, чую, дзвонить телефон, це означає, Андрійко грає зі своїм музичним валізою біля стіни. Співає пісеньку чарівний горщик – це Андрюша в головах дивана, тріщить гусениця – Андрійко наближається до подушок.

У звуковому плані сучасні іграшки дуже різноманітні. Це істотно полегшує життя незрячої мамі в контексті орієнтування, та й мозку простіше сприймати какофонію дитячих брязкалець, коли вони звучать кожна своїм голосом.

Звичайно, така мама, як я, перебуваючи на деякій відстані, не може знати детальний хід подій в маленькому світі свого малюка, але хоча б деякі на слух розрізнити можливо. Крім того, дитинка теж втомлюється від одноманітності і, якщо мама цілодобово стежитиме руками за його заняттями, йому це неабияк набридне. Наприклад, хоч я намагаюся не йти у цікавості на поводу і не тримати постійно свої руки близько Андрійка, але все одно за день він трохи втомлюється від спілкування зі мною, тому повернення тата з роботи це наш маленьке щоденне свято. Ми з Андрійком раді трохи відволіктися один від одного, а тато щасливий пограти з синочком і насолодитися його посмішкою. Ми з Андрійком раді трохи відволіктися один від одного, а тато щасливий пограти з синочком і насолодитися його посмішкою.

Авторка: Світлана Стрельцова

2 Replies to “Як мамі, яка не бачить, зрозуміти, чим зайнятий її піврічний малюк

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *